Цікаве про Японію

В Україні багато хто звик купувати продукти на ринках — це частина щоденного життя, звична й зрозуміла.
У Японії ринки теж існують, але радше як епізодичне явище: у вихідні, в туристичних районах або в окремих місцях із довгою історією.

У повсякденному житті більшість японців купує продукти в супермаркетах. Саме вони формують те, як виглядає щоденна їжа, покупки після роботи і навіть уявлення про «нормальну» порцію.

Тому цього тижня хочу просто показати, як виглядає звичайний японський супермаркет — без порівнянь «краще/гірше», а як невелике спостереження зсередини. Для мене це вже буденність, але багато речей у такому магазині досі здаються цікавими, якщо дивитися з українського досвіду.

---

Овочі — невеликими кількостями

Перше, що помічає людина з України: багато овочів продаються не на вагу, а поштучно.

Наприклад, не «кілограм огірків», а «один огірок», «один перець», «одна цибулина»

Це пов’язано з тим, що багато людей живуть самі або готують на один-два прийоми їжі. Кухні часто невеликі, зберігати великі запаси продуктів не прийнято, тож купують рівно стільки, скільки потрібно на зараз.

Морепродукти — важлива частина асортименту

М’ясна секція зазвичай мінімальна. Базові 3 види м’яса – курка, свинина, яловичина (курка найдешевша, яловичина найдорожча) М’ясо тут вважається дорогим продуктом і не всі можуть собі таке дозволити.

А от секція з рибою та морепродуктами в японських супермаркетах зазвичай дуже велика. Це логічно для країни, оточеної океаном, але є ще одна деталь, на яку варто звернути увагу.

Більшість риби — свіжа, виловлена того ж дня або напередодні. Заморожена риба трапляється значно рідше, ніж у європейських супермаркетах.

Продають рибу в різних формах: цілу, філе, нарізку для сашимі, готові набори для домашніх страв. Видно, що це не «екзотичний продукт», а щоденна їжа.

Молочні продукти: вибір обмежений

Молочна секція в японських магазинах зазвичай невелика. Причина не у відсутності попиту, а в регуляціях: у Японії не можна продавати сире молоко — лише пастеризоване або ультрапастеризоване.

Через це вибір молочних продуктів досить вузький. Зазвичай є тільки звичайне молоко та кілька видів йогурту.

Продуктів, звичних для України — сметани, ряжанки, кефіру — тут взагалі немає. Це просто інша харчова традиція, до якої з часом звикаєш, хоча спочатку вона дивує.

Соєві продукти — навпаки, у великій кількості

Натомість дуже велика частина супермаркету відведена продуктам із сої. Тофу, натто, соєве молоко, окара, різні похідні продукти — усе це займає цілі полиці.

Соя тут не сприймається як «замінник» чогось, а як повноцінна частина кухні. І, що важливо, вона справді смачна — не через моду, а через якість і звичку з дитинства.

Фрукти — дорогі й часто вже порізані

Фрукти в Японії коштують дорого, особливо якщо порівнювати з Україною. Тому їх часто продають невеликими порціями — вже порізаними, у маленьких коробочках «на один раз».

Такі набори купують як перекус або десерт. Це знову ж таки про ритм життя: швидко, зручно, без надлишків.

Готова їжа як частина щоденного побуту

Окрема велика тема — готові страви. Бенто, салати, сашимі, рисові страви, супи — усе це продається щодня й у великій кількості.

Ближче до вечора на готову їжу часто роблять знижки, і для багатьох людей це звичний варіант вечері після роботи. Не як «фастфуд», а як нормальна щоденна їжа.

Кілька слів наприкінці

Японський супермаркет добре показує, як організоване повсякденне життя: невеликі порції, мінімум зберігання, багато готових рішень. Це не краще й не гірше за українську систему — просто інакше.

Через такі дрібні деталі іноді краще розумієш країну, ніж через гучні культурні символи.