Цікаве про Японію
Правдива Японія очима українки. Цікаве — щочетверга.
Категорія: Uncategorized
-
Коли я зустрічаю нових переселенців, то дуже часто чую:«Мені важко з місцевою їжею, вона незвична, не подобається». Так, частково це правда. Але мені здається, що за цим стоїть щось глибше, ніж просто незвичний смак. Я довго про це думала і, здається, знайшла відповідь — завдяки власному досвіду і… урокам у японській початковій школі. Їжа —…
-
1 і 2 листопада наша команда готувала український борщ на університетському фестивалі 九大祭 у Фукуоці.На перший погляд — звичайний студентський проєкт.Але для мене це був не просто кулінарний стенд.Це був маленький акт відновлення справедливості.Акт культурної дипломатії.І акт відповідальності перед власною країною. Бо коли в Японії кажеш “борщ”, у відповідь часто чуєш: У такі моменти ти…
-
Ізакая (居酒屋) — це японський тип ресторану, де подають алкоголь і багато різноманітних страв до нього.На відміну від барів чи пабів, це щось значно «тепліше» — місце, куди люди приходять не лише пити, а й їсти, сміятися, спілкуватися й розслабитися після роботи. Я майже ніколи не буваю в ізакая, бо взагалі не вживаю алкоголю.Але цього…
-
Коли я переїхала до Японії у п’ятому класі, я не знала японської мови зовсім.Кожен день був випробуванням — нова школа, нова культура, нові правила.Іноді мені здавалось, що я взагалі не впораюсь. Але тепер дивоячись назад, я розумію: щоб не загубитися у новому середовищі, людині потрібен свій стрижень — “軸(じく)”, щось, що залишиться твоїм навіть тоді,…
-
Нещодавно біля університету відкрився маленький поп-ап магазин — тільки на декілька днів локальні продюсери приїхали продавати свої вироби. Я просто проходила повз, аж раптом мене зупинив усміхнений дядечко-продавець:— Не хочете спробувати наші умебоші? Я була не голодна, тож вічливо відмовила (бо ж потім буде ніяково нічого не купити 😅). Але цікавість перемогла — і я…
-
Коли я приїхала до Японії, то зовсім не була спортивною дитиною. У мене була крива спина, плоска стопа, зайва вага — і я не могла ні бігати, ні стрибати. Люди, які знали мене тоді, жартували, що я була “маленьке біле ведмежатко, яке хочеться потискати” . Мої батьки одразу вирішили, що спорт потрібен мені не менше,…
-
Декілька днів тому я мала зустріч зі своїм academic adviser в університеті.У кожного професора тут є власна кімната, тож я знайшла потрібний кабінет на сьомому поверсі, постукала — і почула: «どうぞ、お入りください。靴を脱いでくださいね»(“Заходьте, будь ласка. Зніміть взуття.”) Я трохи розгубилася. Зняти взуття? В університеті?Здавалося, я вже давно звикла до японських звичаїв, але в аудиторії чи офісі іще…
-

Інколи люди дивуються, що, проживши в Японії вже стільки років, я все одно не забула українську мову.Я й сама іноді думаю про це — чому так сталося?І щоразу приходжу до висновку: велику роль у цьому відіграла українська недільна школа “Джерельце”, у яку я ходила з п’ятого по дев’ятий клас. Школу засновано організацією НПО “Краяни” у…
-

В Україні осінь — це час гарбузів, яблук і теплого чаю. А в Японії — це ще й сезон споглядання місяця. 🌕✨Тут цю традицію називають 「月見(つきみ)」 — Цукімі, що буквально означає «дивитися на місяць».(月 tsuki — місяць, 見 mi — бачити) Звідки взялася традиція? Звичай прийшов до Японії понад тисячу років тому з Китаю.У період…
-

Коли я вступила на факультет фізики, то відразу знала: хочу вчитися більше, ніж просто відвідувати університетські лекції. Тим більше, що на першому курсі державного університету ми мали величезний набір предметів, далеких від фізики (навіть фізкультуру!). А власне лекцій з фізики — лише три години на тиждень. Для мене цього було замало. Перші кроки У нашій…