Цікаве про Японію

22 грудня в Північній півкулі — найдовша ніч і найкоротший день року.
У Японії цей день називають 冬至（とうじ, tōji） — зимове сонцестояння.

Це не лише астрономічна дата: в японській культурі (ще з періоду Едо) існували сезонні звичаї, пов’язані з 冬至. Чесно кажучи, зараз це вже не те, що роблять “усі” — але традиція добре відома, і її можна помітити хоча б у супермаркетах: перед 冬至 на полицях з’являються гарбузи й юзу.

Дві традиції 冬至: гарбуз і ванна з юзу

Про гарбуз тут говорять часто: мовляв, у цей день його їли, щоб підтримати сили в холодний сезон.

Але мене найбільше вразила інша традиція — 柚子湯（ゆずゆ）, ванна з юзу.

Юзу (柚子) — це японський цитрус. Якщо коротко:
він схожий на маленький горбкуватий лимон (інколи жовтий, інколи зелений),
але запах у нього зовсім інший — дуже насичений, ароматний, ніби суміш лимона, мандарина і ще чогось “японського”, що складно описати словами.

В Україні я юзу майже не бачила, тому для мене це було відкриття. У Японії юзу використовують у кухні (соуси, понзу, десерти), але взимку він асоціюється ще й із теплом і турботою про здоров’я.

Мій перший досвід ванни з юзу

Цього року я вперше в житті теж прийняла ванну з юзу. Мені подарували юзу знайомі японці, і розповіли про традицію прийняття ванни із ним.

І в той момент я подумала: “О, це ж ідеальний шанс прожити традицію не як турист, а по-справжньому”.

Я наповнила ванну, поклала юзу у воду — запах одразу заповнив ванну кімнату. Він не різкий, не “парфумерний”, а дуже природний — теплий, цитрусовий, такий, що буквально перемикає голову в режим “спокій”.

І ось що мене здивувало: це відчувалося не просто як “ванна з фруктом”.
Це був момент, коли ти раптом розумієш, як у Японії з простих речей роблять ритуал сезону:
зупинитися, зігрітися, відчути аромат зими — і ніби подумки підвести риску під “найтемнішим днем”, після якого світла стає більше.

---

Цей пост — не з мораллю і не з порадами.
Просто невелика замальовка про одну японську традицію, яку я випадково відкрила для себе цієї зими 🙂