Ізакая (居酒屋) — це японський тип ресторану, де подають алкоголь і багато різноманітних страв до нього.
На відміну від барів чи пабів, це щось значно «тепліше» — місце, куди люди приходять не лише пити, а й їсти, сміятися, спілкуватися й розслабитися після роботи.
Я майже ніколи не буваю в ізакая, бо взагалі не вживаю алкоголю.
Але цього разу до мене у Фукуоку приїхала мама, і ми вирішили зробити виняток — піти просто повечеряти в одному з місцевих ізакая, адже саме тут ця культура дуже розвинена.
Ізакая у Фукуоці — традиції, які ще живі
Фукуока славиться своєю ізакая-культурою.
Найцікавіше — сире м’ясо прямо перед столами, на очах у відвідувачів.
Нам розповіли, що колись це було звично: свіжість продуктів демонстрували відкрито, щоб усі бачили, що нічого не приховується.
Тепер такі місця майже зникли, тож це справді унікальний досвід.
Розмови з незнайомцями
Ще одна річ, яка мені дуже сподобалась — це легкість спілкування.
В ізакая майже завжди хтось заговорить із тобою — люди трохи веселі після кількох келихів саке, і стають дуже відкритими.
Ми з мамою теж познайомилися з чоловіком, який сидів поруч.
Він виявився місцевим із Фукуоки й розповів нам багато цікавого про старі ізакая, про те, як колись там збиралися сусіди, ділилися історіями, і навіть співали разом.
Такі щирі розмови — мабуть, і є душа японських ізакая.
Що нам особливо сподобалось
Їжа була неймовірно смачна.
Особливо запам’яталися:
- 🐷 豚足（tonsoku） — ніжні свинячі ніжки, тушковані до м’якості;
- 🍗 ささみの梅じそ（sasami no umejiso） — куряче філе з пастою з умебоші та листям шісо — освіжаюче й ароматне;
- 🦆 鶏レバー（tori rebaa） — м’яка й соковита куряча печінка;
- 🍄 椎茸（shiitake） — великі гриби на грилі, з легкою солоністю та димним присмаком.
Усе це подавали просто й красиво, а смак був такий, ніби все приготували вдома.
Ми замовляли без алкоголю, просто насолоджуючись смаком і атмосферою — і цього виявилось більш ніж достатньо.
Враження
Ізакая — це не лише про випивку.
Це про людей, шум, запахи, живу енергію, яку відчуваєш усіма органами чуття.
Іноді це трохи занадто: гучно, тісно, пахне димом і смаженим м’ясом.
Але саме завдяки цьому ізакая залишаються справжнім дзеркалом японського повсякденного життя — без фільтрів і без прикрас.
Цікаве про Японію 
Залишити коментар