Декілька днів тому я мала зустріч зі своїм academic adviser в університеті.
У кожного професора тут є власна кімната, тож я знайшла потрібний кабінет на сьомому поверсі, постукала — і почула:
«どうぞ、お入りください。靴を脱いでくださいね»
(“Заходьте, будь ласка. Зніміть взуття.”)
Я трохи розгубилася. Зняти взуття? В університеті?
Здавалося, я вже давно звикла до японських звичаїв, але в аудиторії чи офісі іще не доводилося знімати взуття.
Я нерішуче роззулася, обережно поставила свої туфлі біля порогу і взула капці, що стояли поряд. Професор посміхнувся, ніби все це було найприродніше у світі.
Того дня я подумала: це чудова нагода розповісти про японську культуру знімати взуття —
адже роблять це не лише вдома.
Де японці знімають взуття
Більшість іноземців знає, що в японських домівках не ходять у взутті.
Та це лише вершина айсберга.
Взуття тут знімають не тільки вдома, а й у місцях, де важливо зберегти чистоту та гармонію простору:
- у традиційних ресторанах (居酒屋 / ізакая),
- у лікарнях,
- у деяких університетських кабінетах,
- у школах, дитячих садках, храмах і навіть музеях.
У ресторанах
У традиційних ізакая — маленьких затишних закладах, де подають sake і домашні страви — біля входу часто стоїть дерев’яна полиця для взуття.
Іноді підлога вкрита татамі (солом’яними матами), по яких не можна ходити у взутті,
але навіть якщо підлога звичайна, господар може попросити зняти взуття з поваги до традицій.
У лікарнях
Біля входу в лікарню стоять ряди капців — «на зміну».
Пацієнти та відвідувачі знімають вуличне взуття й користуються внутрішніми.
Улітку, коли всі носять сандалі, варто мати з собою шкарпетки —
ходити босими ногами по підлозі вважається поганим тоном.
«Генкан» — межа між «всередині» (内) та «зовні» (外)
У кожному японському домі є генкан — невеликий простір біля входу, де люди знімають взуття, перш ніж ступити на підлогу житлової частини.
Це — символічна межа між зовнішнім світом (外, сото) і внутрішнім (内, уті).
Підлога у квартирі розташована вище, ніж у генкані, зазвичай на 10–15 см, а в старих будинках — навіть на 30 см.
Цей невеликий «поріг» буквально показує: далі — інший світ, місце, де все має бути чистим, спокійним і гармонійним.
В українських будинках іноді є тамбур, де можна струсити пил або перевзутися, але в Японії цей перехід зроблено майже як ритуал: ти відчуваєш, що залишаєш “зовнішнє” позаду.
Чому підлога піднята?
Як пояснюють дослідники з Kokugakuin University, це не лише питання етикету, а й наслідок клімату Японії. Країна має високу вологість і спеку влітку, тому традиційні будинки будували з піднятою підлогою — щоб повітря циркулювало під нею, запобігаючи появі цвілі.
Таким чином, різниця рівнів у генкані мала практичне значення, а звичка знімати взуття стала частиною культури чистоти й поваги.

Джерело:
Kokugakuin University — “Genkan, the boundary that divides inside and outside”
Залишити коментар