Цікаве про Японію

Я нарешті наважилася писати про свою імміграцію до Японії та досвід навчання тут.
Дякую моїй бабусі, яка порадила: цим варто ділитися, адже це може бути корисним іншим, особливо зараз, коли багато українських дітей вимушені вчитися за кордоном.

Як я потрапила до школи

Я приїхала до Японії навесні 2014 року.
Тут навчальний рік починається у квітні, тож одразу постало питання: йти в школу зараз чи чекати до другого семестру у вересні.

Насправді, одразу піти до школи було неможливо. Я приїхала за туристичною візою на три місяці, а з такою візою не приймають у звичайні школи. Потрібна була довгострокова віза хоча б на рік. Тож мама займалася усіма документами, а я тим часом почала готуватися до навчання.

Ще одна проблема: я зовсім не говорила японською. Тому мама домовилася, щоб я могла ходити у мовну школу Tokyo Kokusai Nihongo Gakuin. Зазвичай туди брали лише учнів від 15 років, але мені зробили виняток, бо було всього 11. Умова була проста: якщо впораюся — добре, якщо ні — будемо шукати інший варіант.

Я навчалася там чотири місяці — з травня до вересня. Це був справжній інтенсив, який дуже допоміг мені зробити перші кроки у японській мові. І вже після цього, коли візу оформили на довгострокову, мене прийняли до японської школи у вересні.

Перший день

Приміщення здалося мені тісним (після української гімназії з високими стелями!). Але мене одразу посадили в клас для новачків.

Уже на першому уроці треба було представитися. Я незнаючи що робити, просто стояла мовчки перед усіма. Тоді вчителька почала мені допомогати, тож я просто повторювала за нею, розуміючи тільки як прозвучало щось схоже на своє ім’я,
「こんにちは、初めまして、まりやです。ウクライナから来ました。」
(Добрий день, дуже приємно, я Марія. Приїхала з України.)

Всі аплодували. Я була єдиною дитиною, і ставлення до мене було дуже теплим.

Перше домашнє завдання

Вивчити частину (чи, може, навіть усю?) хіраґани.

📖 Для тих, хто не знайомий із японським письмом:

• Хіраґана (ひらがな) – основний «алфавіт», яким пишуть граматику та прості слова.
• Катакана (カタカナ) – «гостра» абетка для іноземних слів, напр. コンピュータ (комп’ютер).
• Канджі (漢字) – китайські ієрогліфи, що передають значення (山 – гора, 川 – річка).

Японська мова – це мікс із трьох систем одночасно!
Уявіть: звичайні слова кирилицею, іноземні – латинкою, а ключові поняття – ієрогліфами.

Сльози через「あいうえお」

Складнощі почалися прямо з あいうえお (як наші «абвгд»).
А я сиділа в робочій кімнаті батьків і плакала — не могла запам’ятати навіть це!

Наступного дня прийшла без виконаного завдання, боялася, що сваритимуть. Але вчителька похвалила мене замість цього! У Японії часто акцентують на успіхах, а не на помилках. Це дало мені сили продовжувати.

«Все буде добре!»

Пам’ятаю ще одну сцену: після першого уроку я вибігла на перерві до мами й розридалася: «Я нічого не розумію!».

Вчителька підійшла, перелякано запитала, що сталося.

Мама їй переклала, що я розгублена через те, що нічого не розумію.

Тоді вчителька сказала,
「だいじょうぶ大丈夫！本をあけてという時、本を開けます。ペンを持ってという時、ペンを持ちます。大丈夫！」
(Все добре! Дитина сидить, уважно слухає, коли просять книжку відкрити— відкриває, просять закрити — закриває. Тож все буде добре! Не хвилюйтеся!) 🤣

Літо у школі

Так минули мої перші дні в мовній школі.
Я провела там усе літо — чотири місяці. І це було не лише навчання, а й культурні заходи та поїздки.

Але про це — у наступних постах:))